Блоги

Діти вчаться бути більш милосердними, толерантними і чуйними до дітей з особливими потребами, — інтерв’ю з директором Снігурівського інклюзивно-ресурсного центру [ФОТО, ВІДЕО]

669

Як відомо наразі українська система освіти переживає переломний момент – впроваджується освітня реформа, цього року першачки сіли за парти вже з сучасною системою навчання «Нова українська школа». Разом з тим, не менше уваги приділяють покращенню освітніх умов для дітей з особливими потребами.

Саме для таких дітей цього року у місті Снігурівка запрацював Інклюзивно-ресурсний центр. Створений він був 27 квітня рішенням Снігурівської районної ради. І вже з серпня за невеликий проміжок часу керівництво району та освітяни змогли зробити якомога кращі умови для дітей та без усіляких затримок розпочати освітній процес.

Директор інклюзивно-ресурсного центру Юлія Клапчук у інтерв’ю виданню Снігурівка.ІНФО розповіла про особливості роботи закладу та які інновації почали використовувати снігурівські освітяни у процесі навчання.

Розкажіть, будь ласка, про основні завдання та суть роботи інклюзивно-ресурсного центру

«Інклюзивно-ресурсний центр Снігурівської районної ради створений 27 квітня 2018 року рішення сесії районної ради. З 17 серпня в інклюзивно-ресурсному центрі вже працюють фахівці. Тоді почав здійснюватися прийом дітей. Станом на 1 вересня у нас було обстежено 35 дітей і видано висновки для реалізації інклюзивної форми навчання. Зараз 17 дітей навчаються на інклюзивній формі навчання, інші навчаються на індивідуальній формі та отримують корекційно-розвиткові послуги у нашому центрі. На сьогодні у нас вже 65 дітей, які потребують послуг, з них 30 дітей дошкільного віку і ще 30 – шкільного»

Які саме розвиткові послуги отримують діти? Як обладнані навчальній кабінеті інклюзивного центру?

«Наш центр забезпечений кабінетом дефектолога, який обладнаний відповідно до всіх вимог Міністерства освіти, кабінетом реабілітолога , який обладнаний, відповідно до рекомендацій Фонду Петра Порошенко та Міністерства освіти. Є сенсорна кімната, в яку за рахунок обласних коштів було закуплено необхідне обладнання. Там є touch-панелі, сенсорна 3D-пісочниця, сенсорна підлога, де діти мають можливість розвиватися. Ми також запроваджуємо таку практику, коли запрошуємо дітей зі школи для занять з дітьми, які мають порушення або інтелектуального розвитку, або фізичного розвитку. Таким чином ми протидіємо булінгу в учнівському колективі, вчимо дітей толерантного відношення до інших»

А батьки вихованців якимось чином залучаються до навчального процесу?

«Так, ми семінари і тренінги з батьками проводимо. Ми розповідаємо їм про види нозології, яку має їхня дитина, про те, які вправи їм потрібно виконувати вдома. Працюємо з вчителям, адміністраціями закладів, надаємо їм рекомендації щодо успішного інклюзивної освіти та інтеграції дітей з особливими потребами в освітнє середовище»

Чи вдається дітям зі школи і діткам з особливими потребами знайти спільну мову?

«Ті відгуки, які ми маємо від батьків, нормо типових дітей і дітей з особливими освітніми потребами, то батьки дуже задоволені. Вони говорять про те, що діти вчаться бути більш милосердними, більш толерантними, більш чуйними до дітей з особливими потребами. В свою чергу діти, які мають якісь порушення, вони намагаються дотягнутися до нормотипових дітей, намагаються відповідати на питання, завжди підіймають руку на уроці, проявляють ініціативу. Таким чином у діток виникає великий стимул до подальшого навчання. Був випадок, коли до нас прийшов хлопчик і говорить: «Я сьогодні візьму іграшку, тому що мені треба з Тарасом поділитися і погратися». На сьогодні ніяких проблем з цього приводу немає».

Як, на ваш професійний погляд, можна ще більше поліпшити роботу з дітьми з особливими освітніми потребами?

«Напевно, по-перше, необхідно активізувати роботу по більш ранньому виявленню таких дітей. Тому що чим скоріше батьки звернуться по допомогу, тим якісніше можна допомогти дитині, поки захворювання чи порушення, яке має дитина, не затягнеться до такого рівня, коли вже буде дуже тяжко корегувати. По-друге, умови, які необхідно створити, це безперешкодне середовище. Але вже і зараз у кожній школі є і пандуси, і є практичні психологи, де діти отримують інклюзивну форму навчання. Також необхідно активізувати кадровий потенціал, тому що, дійсно, кадрів дуже не вистачає».

Проблема з кадрами виникає через те, що люди просто не хочуть працювати, чи тому що немає необхідних спеціалістів?

«В законі передбачено, що в штатній нормативній чисельності нормативні психологи, логопеди, дефектологи вводяться до штатного розпису тільки за наявності дітей. Розумієте, ми сьогодні почали шукати фахівців до інклюзивно-ресурсного центру і зіштовхнулися з такою ситуацією, що фахівців взагалі немає. У нас немає навіть людей, які б мали освіту. Це я вже не говорю про практику роботи, якої, звісно, теж бракує».

І на останок, які джерела фінансування залучалися для створення інклюзивно-ресурсного центру?

«В основному це були кошти Снігурівської районної ради. Також допомагали депутати Миколаївської обласної ради. Наш депутат зі Снігурівки Андрій Миколайович Закусілов виділяв свої депутатські кошти у сумі 90 тисяч гривень. Ці гроші пішли на на обладнання кабінету практичного психолога і вчителя-логопеда».

За словами Юлії Клапчук, сучасне обладнання для навчання викликає у дітей великий інтерес та стимуює до пізнання чогось нового.

Особливу увагу також приділяють фізичному розвитку дітей. Цьому сприяє обладнаний кабінет лікарняної фізкультури.

 

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Новости