Новости

«Сьогодні іде цілеспрямоване знищення молоді», – Кормишкін про проблему підготовки кадрів аграрної галузі [ВІДЕО]

376

На черговому засіданні постійної комісії облради з питань АПК депутати торкнулись проблеми підготовки кадрів для аграрної галузі. Так, для аграрних ВНЗ за останні 10 років фактично на половину скоротилось державне замовлення, що позначилося на абітурієнтах із сіл, які в основному і складають трудовий ресурс агропромислового комплексу. Про це повідомляє АгроЮг.

Нагадаємо, раніше на 29 сесії Миколаївської облради було схвалено стратегію розвитку Миколаївської області на період 2018-2020 року. Похідною цієї стратегії є програма економічного та соціального розвитку області.

3 квітня на засіданні постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та соціального розвитку села перший проректор Миколаївського національного аграрного університету Дмитро Бабенко доповів про пропозиції, які миколаївська «аграрка» підготувала до розділу «Інноваційний розвиток агропромислового комплексу».

Дані пропозиції були підготовлені з урахуванням подальшого розвитку інтересів держави, регіонів в аграрній сфері та вищої освіти і складаються з трьох розділів. Перший розділ – це рослинництво, другий – тваринництво, третій – формування людського капіталу. В кожному з розділів визначено проблеми, задачі і цілі і методи їх розв’язання. Найбільша увага була загострена на питанні з підготовки кадрів в аграрній сфері. Політика міністерства освіти і науки України сьогодні спрямована на суттєве зниження державного замовлення у вищих навчальних закладах. Та за словами Бабенка, скорочення в основному відбувається за рахунок аграрних ВНЗ.

«Кожний четвертий експортний долар в Україні є аграрним. Аграрний сектор і природна галузь займають 27% ВВП держави. В державі 370 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації. З них 18 аграрних, що складає 4,8%, а державне замовлення по аграрним ВНЗ складає лише 1% від всього державного замовлення серед всіх вишів», – каже Бабенко.

На думку першого проректора МНАУ даний факт стоїть у корені проблеми. Окрім того, погіршив ситуацію комплексний порядок вступу до ВНЗ, який був введений з 2005 року, виходячи з якого, для аграрних ВНЗ за ці 10 років фактично на половину скоротилось державне замовлення.

«Ми проаналізували результати складання ВНО школярами міських та сільських шкіл. Якщо в середньому брати, що вони складають 4-5 предметів, то середній бал для міських шкіл становить десь 165-168 балів, а для сільських – 135-145 балів. А це різниця приблизно в 30 балів. Міністерство освіти і науки України стверджує, що за рахунок, так званого, сільського коефіцієнта, який дорівнює 1,02, шанси зрівнюються. Та якщо порахувати, то, звичайно це не вирішує цієї проблеми», – розповідає перший проректор МНАУ.

У зв’язку із скасуванням КМУ постанови щодо цільового прийому сільської молоді, Дмитро Бабенко пропонує скористатися практикою вишів у Запорізькій, Херсонській та Вінницькій області, а саме сформувати регіональне замовлення.

Так для абітурієнтів із сіл проводиться окремий конкурс, за підсумками якого вони зараховуються до ВНЗ. Зі студентами підписується трьохсторонній договір, який зобов’язує їх після закінчення університету протягом трьох років відпрацювати на підприємстві, куди їх направили.

«Регіональне замовлення буде складати близько 20% від того державного замовлення, яке дається. І це би вирішило програму забезпечення висококваліфікованих кадрів аграрного сектора», – запевняє Бабенко.

Голова постійної комісії Юрій Кормишкін з іншими її членами підтримали дану пропозицію та висловили свою думку з цього питання.

«Я вважаю, що на сьогоднішній день іде цілеспрямоване знищення молоді Миколаївської області і України прийняттям Закону про освіту. Система балів не дозволяє на одному рівні конкурувати учням сільської та міської місцевості. Як показує практика, після відкриття безвізу, більшість молоді має намір виїхати за кордон, де хоче отримати освіту та роботу. Якщо так, то через 5-10 років вони не повернуться назад і, в першу чергу, не захочуть працювати в сільській місцевості і в аграрному секторі. Якщо ми, керівники господарств, на сьогоднішній день не задумаємось над тим, що через 3-5 років нам будуть необхідні молоді працівники, фахівці, то через 5 років не буде кому сісти ні за комбайн, ні за трактор, бухгалтера в районі не буде», – наголосив Юрій Кормишкін.

Голова комісії підкреслив, що дану програму потрібно приймати, тим самим допомогти випускникам Миколаївщини розвивати свій потенціал в рідному краї та заздалегідь забезпечити студентів працевлаштуванням, а підприємства – висококваліфікованими кадрами.

«Я пропоную рекомендувати департаменту облдержадміністрації включити пропозиції Миколаївського Національного аграрного університету до програми соціального та економічного розвитку Миколаївської області з подальшим пошуком фінансового ресурсу для формування регіонального замовлення», – зауважив Кормишкін.

Комментарии

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Новости