Share

Tweet

Share

Share

Email

Comments

Схоже, після історії із укушеним пальцем невропатолога Валентина Шмегельського головному лікарю Снігурівської районної лікарні Олексію Ястребову ця витівка просто зійшла з рук. Він спокійно працює на своїй посаді і сьогодні. І не тільки працює, а не полишає планів позбавитися бунтівного підлеглого. Днями профспілковий комітет лікарні розглядав наказ Ястребова про звільнення Шмегельського з роботи, проте… одноголосно відмовив керівникові, залишивши на роботі одного з найдосвідченіших спеціалістів цього лікувального закладу. Про це в даній статті написала журналістка газети «Рідне Прибужжя» Тетяна Філіппова.

Анекдотичний випадок, що стався наприкінці листопада минулого року в Снігурівській районній лікарні, облетів усі новинні стрічки країни та потішив читачів своєю безглуздістю. У відповідь на прохання Шмегельського не робити йому зауваження у присутності молодшого медичного персоналу головлікар «яструбом» накинувся на нього, вхопив за палець та почав гризти.

Зрозуміло, що конфлікт назрівав давно, а напад головлікаря на невропатолога лише виявив глибинні непорозуміння між колегами. Але справа не тільки у неприязних особистих стосунках, вони лише виявили кричущі проблеми лікувального закладу та нестерпну моральну атмосферу, що панує у медичному колективі. Цей факт став приводом для критичного матеріалу у нашій газеті – «Снігурівська райлікарня: обережно, головний лікар… кусається!» («РП» № 49 від 8 грудня 2016 року).

Дивно, що дієвої реакції від Снігурівської райдержадміністрації та райради тоді не послідувало. Можливо, через те, що просування Ястребова на посаду активно підтримував виконувач обов’язків голови райдержадміністрації Андрій Бохонок та депутат облради Андрій Закусілов?

Поліція також не поспішала втручатися у конфлікт, і тільки після звернення Шмегельського безпосередньо до Головного управління Нацполіції у Миколаївській області правоохоронці розпочали розслідування. До речі, розслідують досі, нібито це надзвичайно складна кримінальна справа. Отже, ні про які результати досі не було чутно, а Ястребову засяяло «зелене світло». Він спокійно залишається на своїй посаді, керує тими ж методами, а у колективі лікарів, схоже з усього, напруга зростає з кожним днем. Невдоволення та нерозуміння людей викликають не тільки результати «реформування», яке проводить Ястребов у лікарні, а й його особисті якості – нестриманість, неповага до інших та відверте хамство.

Шмегельський та Ястребов не сподобалися один одному буквально «з першого погляду», з тих самих пір, як рік тому Ястребов прийшов працювати анестезіологом, а потім став кандидатом на посаду головного лікаря. Колеги «зійшлися лобами» під час відбіркового конкурсу на посаду, а, крім керівних амбіцій, Шмегельський до того ж не мовчить та вголос заявляє про усі недоліки у роботі лікарні. Стосунки колег загострилися до того, що Ястребов накинувся на Шмегельського та почав його кусати за палець. Наразі нападник і сам не може пояснити, навіщо це зробив та що хотів довести такими діями.

Вочевидь, що наказ про звільнення Шмегельського, який головлікар «видав» у січні, менш ніж через два місяці після ганебної історії з пальцем, виглядає нічим іншим, як банальною помстою «критикану» з боку керівника лікувального закладу. Адже привід для звільнення здається аж надто надуманим. 18 січня Шмегельський написав заяву та попросив відпустити його з’їздити до обласного центру, а Ястребов документ не підписав. Наступного дня головлікар зібрав свідчення двох лікарів (його підлеглих) про те, що Шмегельський був відсутній на робочому місці три години (привід для звільнення за трудовим кодексом). На свій захист Шмегельський висуває алібі: свідчення кількох працівників, з якими він розмовляв у цей час, та пацієнтів, яких він тоді оглядав.

– У мене 193 невикористані дні відпустки, – пояснює Шмегельський. – А він не відпустив мене на дві години!

До того ж «наступним кандидатом» на звільнення є і дружина Валентина Шмегельського – завідувачка терапевтичного відділення Інна Володимирівна, яка вже отримала догану «ні за що». Принаймні, так стверджує її «опальний» чоловік.

Днями у лікарні відбулося засідання профспілкового комітету, що є обов’язковою процедурою перед звільненням будь-якого працівника. Треба зазначити, що, крім членів колективу, взяти участь у ньому запросили поважних та шанованих у Снігурівці людей: голову районної ради Тетяну Мезіну, колишнього мера міста та екс-першого заступника голови райдержадміністрації, колишнього голову райдержадміністрації Сергія Кулажкіна, депутата райради Галину Вітренко, депутата обласної ради Івана Кухту, колишнього Горохівського сільського голову Сергія Фурсенка тощо. Адже питання, яке розглядалося, є вкрай важливим та болючим для усього міста і района.

Так, медичні працівники розповіли, що керівництво забороняє їм брати пацієнтів на стаціонарне лікування задля «економії» коштів та через скорочення штатних лікарів. Наприкінці минулого року у лікарні відбулося чи не найбільше на всю область скорочення ліжко-місць – одразу на 60 ліжок, та було звільнено 70 працівників. Співробітники побоюються, що такими темпами їхній лікувальний заклад цілеспрямовано знищують.

– Оце ми дожилися та доекономилися, – обурено заявила на зборах медична сестра хірургічного відділення Наталя Лебеденко. – Людина підходить до мене, каже, куди мені звернутися, мене в таку палату поклали… а нам нікуди класти. Все згребли, кинули, працюйте. Працюємо, будемо працювати, але ви хоч це нам збережіть!

– Розумієте, у нас працюють люди, які буквально падають з ніг, – додає Валентин Шмегельський. – На днях стався інсульт у чергової медсестри: отій жінці всього 50 років! Тому що нас поскорочували, а хворих все одно привозять у дві зміни. У нас на 43 ліжках лежить 65 хворих, і одна маніпуляційна сестра бігає по всій лікарні. Скільки уваги вона може приділити кожному хворому? – запитує невропатолог.

«Оптимізація» Снігурівської лікарні продовжується і сьогодні. Як стверджують працівники, керівництво готує документи для створення у Снігурівці так званого «госпітального округу», мешканцям це погрожує тим, що доведеться їздити лікуватися аж до Миколаєва.

– Я порушив питання, щоб якимось чином нам відстояти хірургію і пологовий будинок, тому що наша лікарня має бути лікарнею планового лікування, а тоді не буде ані хірургії, ані роддому, ні реанімації, ні оперблоку. Залишається приймальне відділення, терапія, неврологія, гінекологія без операцій і дитяче відділення. І все скорочується, – розповів Валентин Шмегельський.

Одночасно треба, мабуть, розуміти, із «вивільненням коштів» зарплата головного лікаря зросла до 15 тис. грн., а чим далі – тим більше. От хто точно виграє на усіх цих «покращеннях»!

– Після приведення мінімальної зарплати до 3200 грн. йому нараховуватимуть усі 30 тис., а буде получати 25 тис. грн. Я повідомляв про це у фінансове управління. І за це мене хочуть вигнати, – каже Валентин Шмегельський.

На жаль, вислухати аргументи головного лікаря майже не вдалося. Телефонна розмова не продовжилася і однієї хвилини.

– На зборах я не був, пояснень ніяких дати вам не можу, – роздратовано сказав Олексій Ястребов перед тим, як кинути слухавку. – У чому причина звільнення – у папері все викладено. Я вам пояснювати нічого не буду. Після ваших замовних матеріалів… Як я можу пояснити? Що можна пояснити? Нічого. У мене більше немає часу розмовляти…

Не вийшло отримати бодай якийсь коментар і від представників місцевої влади. Голова Снігурівської районної ради Тетяна Мезіна так і не знайшла часу поговорити з кореспондентом. Виконувач обов’язків голови Снігурівської райдержадміністрації Андрій Бохонок, який підписував контракт із Олексієм Ястребовим, не вийшов на зв’язок, а його секретар обіцяла, але не передзвонила, та не відповіла на дзвінок з редакції.

Утім прокоментувати події погодився колишній мер Снігурівки, екс-голова райдержадміністрації Сергій Кулажкін, який був присутнім на профспілкових зборах у лікарні. Історію із звільненням Шмегельського він назвав «дитячими іграшками»,

– На мій погляд, все набагато складніше, – сказав колишній очільник. – І той – не подарунок, і той – так само. Але звільняти невропатолога, від якого залежить здоров’я людей? Пацієнти залишаться без спеціаліста. Відповідно, звільниться і дружина Шмегельського – Інна Володимирівна. Звільнити – це просто. Ми й так з цією «оптимізацією» далеко заходимо. А ще й втрачати досвідчених лікарів! Це – занадто!

Сергій Кулажкін погодився із тим, що керівник не повинен поводитись таким чином, як Олексій Ястребов, а вирішувати конфлікт пропонував спокійними перемовинами.

– Сам Олексій Олексійович – непроста людина, я б сказав навіть неадекватна. Дійсно, у нього не все гаразд із психікою. Він дуже дратівливий, швидко та непередбачувано реагує на складні події, – зазначив Кулажкін.

Розмова під час зборів вийшла емоційною, часом на підвищених тонах. Медпрацівники втомилися від численних сварок та погроз головного лікаря. У підсумку профспілковий комітет не погодився із наказом Ястребова та залишив на посаді районного невропатолога Валентина Шмегельського. Одразу після цих подій Шмегельський потрапив на лікарняне ліжко із підвищеним тиском.

За дріб’язковими «розборками», на перший погляд, суто особистого конфлікту між лікарями Снігурівської районної лікарні не можна не помітити головного – те, як проходить реорганізація лікувального закладу, який обслуговує понад 40 тисяч мешканців району, та чи стали ці перетворення на краще?

Те, як болісно сприймають скорочення ліжко-місць та кількості медпрацівників у самій лікарні, наводить на думку, що задоволення змінами, які відбулися та продовжуються у лікарні, немає. А людина, яку, незважаючи на проведений конкурс, фактично «призначили» на посаду головного лікаря представники місцевої влади, стала слухняним виконавцем «непопулярних», як наразі прийнято говорити, змін у роботі лікарні. Не випадково для цього завдання було обрано «чужака», адже Олексій Ястребов родом з Луганської області, тому йому набагато легше «скорочувати та звільняти», так би мовити, «різати по-живому» долі десятків людей, які ніколи не були для нього ані односельцями, ані друзями, ні добрими знайомими, ні просто сусідами. Виконавши свою «справу», він поїде додому, не переймаючись тим, як згадуватимуть його у Снігурівці.

Саме тому не дуже хвилює Олексія Ястребова і подальше життя його підлеглого Валентина Шмегельського. Юрист попереджав головлікаря, що таке звільнення лікаря-невропатолога у суді легко можна визнати незаконним, і тоді всі виплати Шмегельському довелося б платити із бюджету. Ястребов це добре розуміє, і, схоже, йому байдуже, адже це не торкнеться його власної кишені. А жаль. Виявляється, для нього головне – помститися та залишити опонента без роботи. То чи може людина із такими моральними принципами та ставленням до загально народного надбання проводити хоч якісь зміни у найважливішій для кожного з нас сфері – охороні здоров’я?

Як завжди, ми стежитимемо за розвитком подій у Снігурівці та будемо тримати у курсі наших читачів. Відреагувати на публікацію попросимо облдержадміністрацію та Снігурівську районну адміністрацію.