Блоги

«Період будь-яких змін проходить дуже болісно»: інтерв’ю з директором Снігурівської школи про децентралізацію, майбутнє освіти та ситуацію з кадрами в селах

826

Директор Снігурівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Дмитро Титаренко в інтерв’ю виданню «Снігурівка.ІНФО» розповів про своє ставлення до реформи децентралізації та про те, яку модель об’єднання громад він підтримує в Снігурівському районі. Також освітянин розповів, яка доля чекає школи району після децентралізації та про ситуації з кадрами в селах.

Зараз район стоїть на порозі реформи децентралізації. Яке ваше ставлення до ідеї створення ОТГ?

Я вважаю, що правильно було б не дробити район на окремі територіально об’єднання. Ідеальний варіант, як я вважаю, це один район – одна громада. У нас в березні Снігурівщина відзначатиме річницю створення району. Хочу сказати, що всі ці відносини між населеними пунктами, між громадами, всі фінансово-економічні взаємовідносини, транспортне сполучення, все це формувалося довгих 95 років. Зараз все це дуже швидко можна зламати, взагалі період будь-яких змін проходить дуже болісно. Я не хочу з жалем сказати про колишній Радянський Союз, проте ми пам’ятаємо 90-ті роки, дуже тяжкі роки. Це були наслідки розвалу. Сьогодні ми маємо приклад Широківської територіальної громади, де об’єдналися дві сільські ради. Але всі економічні зв’язки, навіть елементарні управління – казначейство, фінуправління, освіта, культура, вся ця структура досі не створена в цій Широківській ОТГ. Через це в громаді є певні проблеми щодо своєчасного фінансування, виплат, збору податків.

Наскільки відомо, в Широківській ОТГ наприкінці січня виникли проблеми з виплатою заробітної плати вчителям.

Так, ми з колегами з Широківської громади спілкуємося і знайомі з цією проблемо. Люди ж ні в чому не винні, проте ситуація така була.

Тобто Ви вважаєте, що в будь-якому випадку Снігуріщину чекають труднощі через реформу децентралізації?

Поділ на декілька громад або навіть бажання деяких віддалених сільських рад, наприклад, Киселівської, Центральної, Краснознам’янської, відійти до Вітовського району не призведе до стрімкого покращення рівня життя цих сільських рад. Я знаю, що Новокиївська сільська рада бажає, але законодавчо це неможливо, відійти до Херсонської області. Це тягне за собою розвал інфраструктури Снігурівського району, яка багато десятиліть формувалася. Якби цей механізм у нас вже був відпрацьований, то можливо такі процеси відбувалися б легше.

Одна з найголовніших переваг від децентралізації – це передача повноважень на місця. Чи дійсно це потрібно впроваджувати?

Звичайно ж, ми розуміємо, що на місцях повинно бути більше повноважень, так як саме місцеве населення бачить, які нагальні проблеми є, що треба вирішувати в першу чергу, що можна відкласти на потім. Краще, ніж представники місцевої громади, ніхто не зробить для свого району. Тому що люди тут постійно живуть, щодня бачать своїх виборців і вони підконтрольні своїм виборцям та населенню. Тому я вважаю, що майбутнє за цими громадами, але з чим крупніше громада, тим буде краще.

Окрім розробки нової інфраструктури та створення нових органів, в громадах виникають також проблеми з кваліфікованими кадрами.

Абсолютно вірно. Знову ж таки, за багато десятиліть так склалося, що керівники районних структур та органів, вони буди колишніми жителями сел. Так сталося, що вони поступово приїздили з сіл та залишалися в районному центрі, тому що тут є житло, кращі умови, робота. Знову ж, а якщо створити органи управління в селі, виникнуть проблеми з кадрами. В ОТГ потрібно свої відділи освіти, культури, спорту. Щодо медицини, то навіть в нашій районній лікарні є проблема з кадрами, що вже казати за села. Тому ми орієнтуємося на міста.

В селах проблема з кадрами, дійсно, набагато складніша, ніж в більших містах.

Дійсно, освічених та досвідчених державотворців малувато в сільській місцевості. Я не так хвилююся за місто, саме за міську ОТГ, як за віддалені громади. Зараз питання створення Горохівської громади стоїть, та сама Широківська, є ще багато над чим працювати, треба приділяти цьому питанню час.

Згідно видатковій частині бюджету, видно, що освіта – це найбільш витратна галузь, і в малих ОТГ, де коштів не вистачає навіть на створення необхідних органів, комунальних служб, тощо, з освітою виникають найбільші проблеми. Тому Ви, мабуть, і через це також виступаєте за модель один район – одна громада?

Так, ви правильно помітили, що в районному бюджеті левова частка – це освіта. Але це не лише заробітна плата. Це і енергоносії, підвіз дітей з сіл, харчування, матеріально-технічна база. Це велика видаткова складова. Якщо ми будемо далі говорити про подальшу долю навчальних закладів, то тут все залежатиме від кількості учнів. Тому що згідно діючого законодавства, державна цільова субвенція нараховується в залежності від кількості учнів. Тобто, в ті навчальні заклади, де велика кількість учнів, відповідно будуть направлені кошти.

А яка ситуація у вашому навчальному закладі? Чи достатня кількість учнів для повноцінної роботи?

Якщо брати нашу школу, то у нас 512 учнів. Щороку ми маємо серйозне збільшення, це приблизно на 20-30 учнів кожного навчального року стає більше. Я не кажу, що так буде відбуватися без кінця, тому що ми фізично навіть не зможемо помістити більше, але тим не менш, наступного року ми випускаємо класи, і я бачу в перспективі не менше 60 першокласників. Тому, я вважаю, що школи з великою кількістю учні будуть існувати. Якщо кошти будуть залишатися і не будуть йти на малокомплектні школи, то це буде краще, так як ми зможемо розширити варіативну складову робочого і навчального плану, надати більше освітніх послуг учням. Я нічого не маю проти малокомплектних шкіл, там діти також мають право здобувати освіту. Проте вартість освітніх послуг в рік в розрахунку на одного учня значно більше в малокомплектних школах, ніж в великих.

Тобто краще організувати підвіз дітей з села до великої школи, ніж утримувати декілька малокомплектних навчальних закладів?

Звичайно. Але треба враховувати, що діти малі, і початкові школи повинні зберегтися на місцях. Тому що все-таки дитина мала, а сполучення у нас залишають бажати кращого, іноді погодні умови підводять. Тому, якщо в селах будуть залишатися початкові школи, або навіть І-ІІ ступеня, то це повинно бути. Діти в усіх селах мають мати доступ до освіти. Для них потрібно також створювати умови, щоб дитина впродовж дня комфортно почувала себе в навчальному закладі.

1 Комментарий

  1. гость

    21.03.2018 at 12:34

    начальные школы уже закрыты люди остались без работы если есть стаж иди на нищенскую пенсию ну чтож давайте внедряйе опорные школы в городе работа есть а сельским только на польшу

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Новости