Новости

Через відсутність дощу жителі Снігурівщини запідозрили літаки у «розгоні» хмар над районом

1.7K

Погодні умови весни та початку літа 2018 року були дуже складними для сільгоспвиробників. Відсутність дощів викликало певні чутки в деяких колах. На інформації у ЗМІ щодо занепокоєння окремих сільгосптоваровиробників району з питання «розгону» хмар літаками для з’ясування даного факту Снігурівською райдержадміністрацією було направлено запити до Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, та в\ч А 4465 Міністерства оборони Ураїни з проханням надати роз’яснення з питань впливу польотів на літаках на такі погодні явища як дощ.

Для ознайомлення населення надаємо витяг з листа Міністерства оборони України, в\ч А 4465:

«Технологія створення сприятливих погодних умов була розроблена в 1990 році фахівцями Державного комітету з гідрометеорології та контролю природного середовища, а з 1995 року, після першого масштабного застосування під час святкування 50 – річчя перемоги у Другій Світовій війні, почала застосовуватись досить широко.

Для розгону хмар активно використовується йодисте срібло, кристали випаровування рідкого азоту, сухий лід та інші компоненти. Проти шаруватих форм нижнього шару хмар з висоти в кілька тисяч метрів розпилюють сухий лід. Це гранули вуглекислоти довжиною 2 см і діаметром 1 – 1,5 см, які розсипаються з літаків. При попаданні на хмару вуглекислота кристалізує вологу, що міститься в ній, хмара «охолоджується» і поступово розсмоктується. Проти шарувато – дощової хмарності застосовується рідкий азот, а для припинення формування високих купчастих хмар – порошки цементу, тальку або гіпсу, які при розсіюванні обтяжують потоки висхідного повітря і перешкоджають формуванню хмари. Йодистим сріблом бомбардують найбільш потужні дощові хмари.

Сам процес «розстрілу» дощових хмар метеорологами називається «засівання». Принцип діє ґрунтується на концентрації вологи, що знаходиться в атмосфері, на ядрах розпорошеного реагенту, після чого опади набувають критичної маси і бувають «змушені» випасти, не досягнувши території міста або будь – якої конкретної ділянки землі . Сам процес розгону хмар починається за годину – півтори до наміченого часу і ведеться на відстані 50 – 150 кілометрів від того місця, де необхідно забезпечити сприятливу погоду.

Для проведення подібних операцій застосовуються спеціально обладнані транспортні літаки Іл – 18, Ан – 26, Ан – 12. В їх вантажних відсіках встановлені системи, призначені для розпилення рідкого азоту. У хвостовій частині деяких літаків встановлені також пристрої для відстрілу патронів, що містять сполуки срібла. Спочатку повітряна розвідка уточнює обстановку, після чого з одного з аеродромів злітають спеціальні літаки з реагентами.

Крім правильно підібраних реагентів і особливо обладнаних літаків, в цій процедурі також беруть участь спеціально навчені пілоти. Льотчиків одягають в спецодяг, а весь політ вони проходять в кисневих масках. При застосуванні рідкого азоту теоретично можлива розгерметизація літака, що знаходиться на висоті 7 – 8 тисяч метрів. Температура повітря там становить мінус 40 – 60 градусів Цельсія, Крім того, кисневі маски потрібні, щоб уникнути отруєння пілотів азотом.

Самі польоти пов’язані з певним ризиком, так як в умовах підвищеної хмарності існує загроза потрапляння в зону сильної турбулентності.

У СРСР вперше у світі були створені наукові установи, що займалися проблемами штучного впливу на хмари. Колектив радянських вчених, очолюваний професором І.Н.Оболенським, вперше довів, що в принципі людина може впливати на розвиток хмар.

Крім того, вчені придумали спосіб, як зробити хмари щільнішими і збільшити кількість дощів в посушливих місцях. Вони розпилюють з літаків в повітря дрібні частки (аерозоль). Водяна пара, що випарувалась із поверхні землі, осідає, накопичується на цих порошинках і утворює хмари, з яких випадають опади.

Крім того наводимо коментар Миколаївського обласного центру з гідрометеорології:

«Починаючи з квітня місяця і по теперішній час ( по 21 червня 2018р) в південній половині Миколаївської області, в тому числі і в Снігурівському районі, спостерігався стійкий дефіцит опадів. Так у квітні за місяць випало 0.8мм опадів, що склало 2% від місячної норми, у травні опадів випало 70% від норми, а в першій та другій декадах червня опадів не було. Таким чином дефіцит опадів, який спостерігався з кінця березня по другу декаду червня спричинив розвиток, поширення та поглиблення грунтової та повітряної посухи в Снігурівському районі. Запаси продуктивної вологи під сільгоспкультурами в 20см шарі грунту станом на 21 червня відсутні, а в метровому шарі – незадовільні.

Випадіння опадів напряму залежать від циркуляції в атмосфері. В період з квітня по теперішній час ( по 21 червня 2018) переважало поле підвищеного тиску – антициклон. Атмосферні фронти, які переміщувалися з північного заходу і на яких спостерігались грозові дощі в Первомайському, Вознесенському районах, по мірі їх надходження на південний схід (Снігурівський район) на фоні підвищеного тиску розмивались, через трансформацію повітряних мас волога в хмарах зменшувалась, хмари не досягали того стану, при якому можливі дощі, а навпаки розтікались через сухе повітря і ймовірність опадів зменшувалась до нуля .»

Тож, шановні добродії, зважаючи на вищевикладене підсумовуємо, що наявність чи відсутність військових літаків в небі ніяк не впливає на випадіння дощу.

Комментарии

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Новости