Мітингувальники Новобузького району в дивний, як на мене спосіб, вирішили привернути увагу до стану траси Н-11 «Дніпропетровськ–Миколаїв» та її відновлення. Спочатку її перекрили вантажівками та залізобетонними блоками, а потім, зустрівшись із нардепом А.О.Вадатурським, обраним в цьому ж одномандатному виборчому окрузі №130, вимагали відставки керівника області.
Спекуляції довкола таких проблем політичними методами мають різні, в тому числі, неочікувані наслідки. Тому ніхто не сумнівається в тому, хто, будучи в числі найбільших власників вантажного автопарку, зловживав на темі доцільності вагових комплексів, ініціював акції протесту на дорогах, призвівши до таких катастрофічних для південноукраїнської інфраструктури наслідків?
Очевидно, комусь тяжко сприймати «лікбез» від мінінфраструктури щодо істинних причин руйнування доріг на Миколаївщині, згадувати позитивні результати першого за останні роки виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань транспорту, забуваючи при тому про реальні проекти відновлення доріг півдня країни. Пан нардеп мав би знати, що виділений Світовим банком грандіозний транш, в тому числі, для ремонту цієї та інших доріг. Тому коментарі тут зайві.
Дивно, що ця акція протесту відбувається по завершенню збирання врожаю, а не в його розпал. Власне тоді немало перевізників відгукнулися на мої заклики зупинити свавілля на дорогах, а депутати районних рад та чимало громад області стали на захист своїх доріг. Тоді нам вдалося зберегти мости, дороги, стримавши настрої земляків. Водночас інші бізнесмени, зловживаючи на шпаринах у законодавстві, робили свою справу.
Безперечно, організована акція на дорозі – це політична гра без правил. Гра, за якої хтось отримав надприбутки, а багатотисячна Миколаївщина залишилася без доріг.